Причини і механізми розвитку неврозу План 1. Проблема пригнічення темпераменту характером. 2. Загострення інстинкту самозбереження як база передневротичного характеру. 3. Типи перед невротичного характеру. В ХХ ст. серед інших проблем медицини відмічається і ріст числа неврозів як у дорослих, так і в дітей. Не вилікуваний в дитинстві невроз може спотворити долю людини, відобразитися на всьому її житті. Батьки повинні розуміти причини неврозу у своєї дитини, оскільки буз цього не може бути ні попередження, ні його подолання. На початку викладу цього складного матеріалу розглянемо детально історію хвороби. 1) Стривожена мати на прийомі у лікаря повідомляє: дитина 10 міс. після того, як захворіла отитом - гострим запаленням середнього вуха - 3 дні кричала від різкої болі, а на 4-й явища отиту пройшли, але “дитину ніби підмінили”: - тепер вона неспокійна, у неї підвищена чутливість до шуму і яскравого світла; - плач у неї жалібний, невтішний; - вираз її обличчя і поведінка відображають постійне невдоволення; - вона втомлена, а заснути не може; - вночі прокидається з криком; - t тіла нестійка. 2) На прийомі інша мати з отакими скаргами: - дитина 2,5 років почала відвідувати ясла, але звикала до них погано, плакала, коли мати йшла - безперестанно кликала її. До вечора збуджувалася, ставала агресивною, у неї порушився сон. Незабаром вона захворіла і відвідування ясел припинили. Однак дитина не стала спокійнішою. Вона змінилася і стала іншою: - боязливою, капризною, плаксивою, тривожною; - не залишається одна в кімнаті; - сон чутливий; - стала вимогливою - з будь-якого приводу сльози; - відвідування матір’ю роботи стало нестерпною мукою; - чужих боїться, ховається за матір; - апетит поганий, якщо на годуванні настояти - блювота; - підвищена пітливість. 3) на прийомі третя мати з дитиною 5 років. Вона скаржиться на те, що останнім часом: - вона стала дратівливою, плаксивою; - все їй не так, вона сама не знає, що вона хоче; - вона швидко втомлюється, бліда, з’явилась синюшність під очима, скаржиться на головні болі, болі в грудях, в животі, в ногах; - пропав апетит, годування перетворилося в муку; - порушився сон, особливо процес засипання; - зранку прокидається невідпочившою. А все почалося з того, що пропала собака - єдиний друг, з яким хлопчик грався, розмовляв, про якого турбувався, зустрічаючи бурхливу відповідну реакцію. У відповідь дорослі заспокоювали малюка: “Купимо тобі іншого”. Але нічого не допомагало. Отже, 3 історії хвороби, у всіх трьох дітей невроз. Ніби все ясно: психічна травма викликала невроз, і для одного такого травмою став біль, для другого - направлення в ясла, для третього - зникнення улюбленої собаки. Насправді все значно складніше. Переносять біль, відвідують ясла, втрачають домашніх тварин багато дітей, але невроз виникає далеко не у всіх. Негативні емоції неминучі в житті будь-якої людини, але чому в одних людей вони викликають невроз, а в інших не викликають? Проблема походження і розвитку неврозу до сих пір спірна. В.І.Гарбузов прийшов до твердого переконання, що шлях в невроз частіше всього починається з пригнічення у дитини її темпераменту. В процесі еволюції, в боротьбі за виживання сформувались 3 найбільш доцільних вроджених типи пристосування - холеричний, сангвінічний і флегматичний темпераменти. Природа запрограмувала людину на певний стиль поведінки - хлопчиків на чоловічий, дівчинку на жіночий, і подібно тому, як, народившись хлопчиком, людина повинна прожити чоловіче життя, дитина повинна виховуватися і жити у відповідності із своїм темпераментом. Найяскравіше темперамент проявляється в екстремальних ситуаціях і при загрозі життю або благополуччю, в труднощах по досягненню особливо важливих цілей, в життєвій боротьбі, заперечуючи свій, індивідуальний стиль поведінки. Діючи згідно до свого темпераменту, людина долає труднощі найбільш ефективно. Діючи всупереч темпераменту, вона чинить протиприродно. Виховання, період дитинства формують характер або в згоді темпераментом, або наперекір йо...